Протипухлинний препарат, інгібітор синтезу естрогенів.
Летрозол чинить антиестрогенну дію, селективно інгібує ароматазу (фермент синтезу естрогенів) шляхом високоспецифічного конкурентного зв'язування з субодиницею цього ферменту - гемом цитохрому Р450. Блокує синтез естрогенів як в периферичній, так і в пухлинній тканинах. Купити препарат летрозол, цена якого найкраща в Україні ви можете на сайті Стероїд Шоп.
У жінок в постменопаузному періоді естрогени утворюються переважно за участю ферменту ароматази, який перетворює синтезуються в надниркових залозах андрогени (в першу чергу, андростендіон і тестостерон) в естрон і естрадіол.
Щоденний прийом летрозолу в добовій дозі 0.1-5 мг призводить до зниження концентрації естрадіолу, естрону і естрону сульфату в плазмі крові на 75-95% від вихідного вмісту. Супресія синтезу естрогенів підтримується протягом усього періоду лікування.
При застосуванні летрозолу в діапазоні доз від 0.1 до 5 мг порушення синтезу стероїдних гормонів в надниркових залозах не спостерігається, тест з АКТГ не виявляє порушень синтезу альдостерону або кортизолу. Додаткового призначення глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів не потрібно.
Блокада біосинтезу естрогенів не призводить до накопичення андрогенів, які є попередниками естрогенів. На тлі прийому летрозолу змін концентрацій лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого гормонів в плазмі крові, змін функції щитовидної залози, змін ліпідного профілю, підвищення частоти інфарктів міокарда та інсультів відзначено не було.
На тлі лікування летрозолом слабо підвищується частота остеопорозу (6.9% порівняно з 5.5% на плацебо). Однак частота переломів кісток у пацієнток, які отримують летрозол, не відрізняється від такої у здорових людей того ж віку.
Адьювантна терапія летрозолом ранніх стадій раку молочної залози знижує ризик рецидивів, збільшує виживаність без ознак захворювання протягом 5 років, знижує ризик розвитку вторинних пухлин.
Продовжена адьювантна терапія летрозолом знижує ризик рецидивів на 42%. Достовірна перевага по виживаності без ознак захворювання в групі летрозола відзначалося незалежно від залученості лімфатичних вузлів. Лікування летрозолом знижує смертність пацієнток із залученням лімфатичних вузлів на 40%.
Є окремі повідомлення про випадки передозування летрозолу.
Будь-які специфічні методи лікування передозування не відомі. Показана симптоматична і підтримуюча терапія. Летрозол виводиться з плазми за допомогою гемодіалізу.
За посиланням (https://steroids-shop.com.ua/category/86/) ви можете ознайомитися з усіма препаратами з категорії інгібітори ароматази.
Всередину, незалежно від прийому їжі.
Рекомендована доза препарату Летрозол-Тева для дорослих становить 2.5 мг 1 раз/добу, щодня, тривало. В якості продовженої ад'ювантної терапії лікування повинно тривати протягом 5 років (не довше 5 років).
При появі ознак прогресування захворювання прийом препарату Летрозол-Тева слід припинити.
У пацієнток літнього віку корекції дози препарату Летрозол-Тева не потрібно.
При порушеннях функції печінки або нирок (КК ≥10 мл/хв) корекції дози препарату не потрібно. Проте, при тяжких порушеннях функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) пацієнтки повинні перебувати під постійним наглядом.
З обережністю і після ретельного зважування співвідношення між потенційним ризиком і очікуваним ефектом лікування слід призначати препарат пацієнткам з КК менше 10 мл/хв, тому що немає даних про застосування летрозолу в цих випадках.
Пацієнтки з тяжкими порушеннями функції печінки повинні перебувати під постійним наглядом.
Клінічного досвіду щодо застосування летрозолу в комбінації з іншими протипухлинними засобами в даний час немає.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту та управління механізмами
Деякі побічні ефекти препарату, такі як загальна слабкість і запаморочення, можуть впливати на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають концентрації уваги і швидких реакцій. У зв'язку з цим слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами.
При одночасному призначенні летрозолу з циметидином і варфарином клінічно значущої взаємодії не спостерігається.
Згідно з результатами досліджень in vitro летрозол пригнічує активність ізоферментів цитохрому Р450 CYP2A6 і CYP2C19 (останнього - помірно). При вирішенні питання про значення цих даних для клініки необхідно враховувати, що ізофермент CYP2A6 не відіграє істотної ролі в метаболізмі лікарських препаратів. В експериментах in vitro було показано, що летрозол в концентраціях, в 100 разів перевищують рівноважні значення в плазмі, не має здатності істотно пригнічувати метаболізм діазепаму (субстрату для CYP2C19). Таким чином, клінічно значуща взаємодія з ізоферментом CYP2C19 малоймовірна. Проте, слід дотримуватися обережності при спільному застосуванні летрозолу і препаратів, що метаболізуються переважно за участю вищеназваних ізоферментів і мають вузький терапевтичний індекс.