Генно-інженерний соматотропний гормон, впливаючи на пластинки епіфіза трубчастих кісток, стимулює зростання кісток скелета. Активує синтез хондроїтин сульфату і колагену, підвищує виведення гідроксипроліну, сприяє збільшенню маси тіла.
Регулює білковий обмін: стимулює транспорт амінокислот в клітину і синтез білка. Збільшує число і розмір м'язових клітин, гепатоцитів, клітин вилочкової, щитовидної залози, надниркових залоз і статевих залоз.
Мобілізує жири: знижує концентрацію холестерину і підвищує ТГ, зменшує обсяг жирової тканини.
Затримує Na+, K+, фосфор і воду в організмі( перешкоджає виведенню); надає анаболічну (стимулює транспорт амінокислот в клітину і синтез білка), гіперглікемічну дію (пригнічує вивільнення інсуліну). Посилення виведення Ca2 + нирками компенсується підвищеним його всмоктуванням в шлунково-кишковому тракті.
Тривалість терапевтичної дії - 12-48 год.
На сайті офіційного постачальника SteroidShop за найкращими цінами можна купити гормон роста (Украина).
Замісна терапія в дитячому віці у пацієнтів з дефіцитом ендогенного СТГ (гіпофізарний нанізм), в т.ч. на тлі ХНН, синдрому Прадера-Віллі; синдром Шерешевського-Тернера; замісна терапія вираженого дефіциту СТГ у дорослих.
У літературі є повідомлення про використання соматропіну в симптоматичному лікуванні таких захворювань (показання не затверджені): квашіоркор, остеопороз, кахексія або значна втрата маси тіла у хворих на СНІД.
Детальніше прочитати можете за посиланням (https://steroids-shop.com.ua/product/856/).
Гіперчутливість, пухлини головного мозку, злоякісні пухлини будь-якої локалізації (можливе прискорення їх росту, можливе лікування після ефективної протипухлинної терапії), закриття епіфізів, ургентні стани (у т.ч. стани після операцій на серці, черевній порожнині, гостра дихальна недостатність).
C обережністю. Цукровий діабет (можливе зниження чутливості до інсуліну), внутрішньочерепна гіпертензія, гіпотиреоз (непрогнозоване зниження ефекту від призначення СТГ), вагітність, лактація.
Головний біль, надмірна втомлюваність або слабкість, епіфізеоліз головки стегнової кістки (кульгавість, біль в стегні і коліні), периферичні набряки у перші тижні лікування, артралгія, міалгія, підвищення внутрішньочерепного тиску (сильні і часті головні болі, нудота, блювота, порушення зору, набряк диска зорового нерва (зазвичай спостерігається протягом перших 8 тижнів лікування, найбільш часто буває у хворих з синдромом Шерешевського-Тернера), панкреатит (біль у животі, нудота, блювання), середній отит і порушення слуху (у хворих з синдромом Шерешевського-Тернера), гінекомастія, міалгія, артралгія, тунельний синдром, затримка рідини, периферичні набряки, лейкемоїдні реакції, прискорення росту існуючого раніше невуса (можлива малігнізація). Прогресування сколіозу (у хворих з надмірно швидким ростом).
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
Місцеві реакції в області введення: болючість, оніміння, гіперемія, припухлість, ліпоатрофія, свербіж.
У невеликого відсотка хворих-формування антитіл до СТГ зі зниженням його ефективності.
Підвищення концентрації в крові неорганічного фосфату, паратиреоїдного гормону і активності ЛФ.
В / м, при низькому зростанні внаслідок неадекватної ендогенної секреції гормону росту – 12 МО/кв.м/нед або 0.6 МО/кг/нед; при неефективності дозу збільшують до 20 МО/кв. м/нед або до 0.8 МО/кг/нед. Тижневу дозу слід розділити на 3-6 ін'єкцій (по 4 МО/кв.м або 0.2 МО/кг). Ін'єкції слід проводити вечорами.
При недостатньому зростанні у пацієнтів з дисгенезией гонад – синдром Тернера)-18 МО/кв.м/нед або 0.6-0.7 МО/кг/нед. На другому році лікування дози можуть бути збільшені до 24 МО/кв.м/нед або 0.8-1 МО/кг/нед. Тижневу дозу препарату слід розділити на 7 одноразових п/к ін'єкцій по 2.6 МО/кв. м або 0.09-0.1 МО/кг.
У деяких випадках при лікуванні пацієнтів з синдромом Тернера може виникнути необхідність у збільшенні доз вже в перший рік лікування. Лікування припиняють при досягненні пацієнтом зростання, достатнього для дорослої людини, або при закритті епіфізів трубчастих кісток.
Для приготування розчину використовується додається розчин NaCl; для ін'єкції набирають строго необхідну кількість препарату, що залишився розчин викидають. Після внесення розчинника необхідно обережно, не струшуючи, обертати пляшечку до повного розчинення вмісту. Отриманий розчин повинен бути прозорим. Якщо розчин каламутний або містить частинки нерозчиненого препарату, його не можна використовувати для ін'єкцій.
Нордитропін пенсет: при дефіциті гормону росту-п / к, 0.07 - 0.1 МО/кг або 2-3 МО/кв.м 6-7 разів на тиждень. При синдромі Шерешевського-Тернера-п/к, 0.14 МО/кг або 4.3 МО / кв.м 6-7 разів на тиждень. При ХНН у дітей, що супроводжується затримкою росту-п/к, 0.14 МО/кг або 4.3 МО / кв.м 7 разів на тиждень. Суху речовину розчиняють доданим розчинником.
Генотропін: рекомендована доза-п/к, 0.5-0.7 МО/кг або 12-16 МО / кв.м на тиждень. При синдромі Шерешевського-Тернера-1 МО/кг або 30 МО/кв.м/тиж. При ХНН у дітей, що супроводжується затримкою росту – - 1 МО/кг або 30 МО/кв.м/нед. Через 6 міс терапії необхідно провести корекцію дози. Дорослим з вираженим дефіцитом гормону росту-0.125-0.25 МО / кг в тиждень. Підбір дози здійснюється залежно від ефективності, побічних реакцій, концентрації інсуліноподібного фактора росту в сироватці крові. Літнім пацієнтам призначають більш низькі дози.
Біосома: при дефіциті гормону росту у дітей-0.6 - 0.7 МО/кг або 18 МО/кв.м поверхні тіла в тиждень. Для хворих, які тривалий час отримують препарат, а також для дітей в період статевого дозрівання – 1 МО/кг в тиждень. При синдромі Шерешевського-Тернера-до 1 МО/кг або 30 МО/кв.м на тиждень.
Рекомендовану дозу ділять на 6-7 ін'єкцій і вводять п/к ввечері. Кращі результати спостерігаються при призначенні лікування в більш ранньому віці. Лікування продовжують до статевого дозрівання або до закриття зон росту кісток. Можливе припинення лікування при досягненні бажаного зростання.
Препарат розчиняють в доданому розчиннику, що містить 0.9% бензилового спирту: 4 МО – в 1.1 мл, 8 МО – в 2.1 мл.набраний в шприц обсяг розчинника вводять у флакон, направляючи струмінь рідини на стінку судини і не зачіпаючи ЛЗ. Флакон похитують м'якими круговими рухами (не струшувати!) до повного розчинення препарату. Не застосовувати каламутний або містить нерозчинені частинки розчин.
Хуматроп: при недостатності гормону росту-0.18 мг/кг або 0.54 МО / кг на тиждень. Дозу ділять на рівні частини і вводять протягом 3 або 6 днів на тиждень в/м або п/к.максимальна доза для замісної терапії – 0.1 мг/кг або 0.3 МО/кг 3 рази на тиждень. При синдромі Шерешевського-Тернера-п/к, 0.3-0.34 мг/кг або 0.9-1 МО/кг (24-28 МО / кв.м) на тиждень. Тижневу дозу ділять на 6-7 введень, переважно на ніч.
Зомактон: дозу встановлюють індивідуально. Рекомендована доза-0.5-0.7 МО / кг або 14.8-20.7 МО/кв.м на тиждень. Тижневу дозу ділять на 6-7 п/к введень. Максимальна доза-0.81 МО/кг або 24 МО / кв.м на тиждень. Лікування продовжують протягом декількох років.
Лікування кахексії на тлі СНІДу: пацієнти з масою тіла більше 55 кг – п/к, 18 МО (6 мг) перед сном, 45-55 кг – 15 МО (5 мг), 35-44 кг – 12 МО (4 мг), менше 35 кг – 0.1 мг/кг/сут.
Можливе утворення антитіл до препарату і протеїнів кишкової палички. Дослідження титру антитіл до соматропіну слід проводити в тих випадках, коли хворий не відповідає на терапію.
Пацієнти з дефіцитом гормону росту, що виник внаслідок внутрішньочерепних ушкоджень, повинні проходити регулярні обстеження на предмет прогресування або рецидиву основного захворювання.
Щоб уникнути атрофії підшкірної жирової клітковини в місці ін'єкції необхідно щоразу змінювати місце введення препарату.
Можливе виникнення гіпотиреозу в процесі лікування слід коригувати введенням ТТГ для досягнення ефекту збільшення росту (контроль функції щитовидної залози).
Препарат неефективний, якщо низький ріст обумовлений нездатністю організму синтезувати фактори росту або відсутністю рецепторів до ростових факторів росту печінки – соматомедин, що утворюється під впливом соматропіну.
Пацієнти з цукровим діабетом під час лікування повинні перебувати під суворим медичним наглядом (контроль глюкози в крові, сечі); необхідна корекція гіпоглікемічної терапії.
Перед початком і під час лікування в разі наявності важких або повторюваних головних болів, порушення зору, нудоти, блювоти рекомендується огляд очного дна (фундоскопія) з метою виявлення набряку зорового нерва і пов'язаної з ним внутрішньочерепної гіпертензії. В цьому випадку необхідно припинити лікування.
При ХНН препарат призначають при зниженні функції нирок більш ніж на 50%. На тлі лікування повинно проводитися консервативне лікування ХНН. Препарат слід відмінити після трансплантації нирки. У хворих з ХНН можливий розвиток ниркової остеодистрофії, в т.ч. супроводжується некрозом головки стегнової кістки (більш часто спостерігається у хворих з супутньою ендокринною патологією або надмірно швидким зростанням).
Епіфізіолізи головок трубчастих кісток частіше зустрічаються у пацієнтів з ендокринними порушеннями, що включають недостатність гормону росту. Виявлення кульгавості на тлі терапії вимагає ретельного спостереження.
Деякі ЛЗ в якості консерванту містять токсичний для новонароджених бензиловий спирт.
ГКС знижують стимулюючий вплив соматропіну на процес росту (максимальна доза ГКС – 10-15 мг, в перерахунку на преднізолон, на 1 кв.м площі поверхні тіла).
